Сбор закрыт

Собрано

51 986 грн.

Срок сбора средств

10 Жов 2022

Цель

50 000 грн.

104%
Вероніка Звєгінцева, 2006 р.н.

Діагноз: новоутворення с/3 лівого стегна (Остеосаркома).

Хвороба з “історією”

У Вероніки остеосаркома, частина стегнової кістки на лівій нозі пошкоджена раковою пухлиною.
10 років тому Вероніка потрапила до ДТП, її збила машина. Удар припав на стегно лівої ноги. А цього літа, під час гри, випадково вдарили в те саме місце. Мати з доньками були в евакуації в Польщі. У Вероніки у місці удару утворилася пухлина, яка не проходила. Перед початком навчального року родина повернулася до України. Під час проходження медкомісії перед школою звернулися до травматолога. І їх одразу ж відправили на обстеження до Дніпра. Були на комп’ютерній томографії, взяли біопсію. І в лікарні приголомшили страшним діагнозом: остеосаркома, рак кістки.

Лікарі дивувалися, як Вероніка взагалі могла ходити із таким діагнозом. Але дівчинка особливого болю на той момент не відчувала.

«Слава Богу, що стався цей інцидент під час гри, і ми дізналися про пухлину вчасно, якщо так можна сказати про хворобу. І почали лікування» сказала мама Вероніки під час зустрічі.

Чим допомогти

Через місяць на Вероніку чекають у Києві, для проведення операції із заміни кістки на імплантат. Скільки буде коштувати операція – поки ніхто сказати не може.

Але ми можемо разом з вами допомогти Вероніці зараз:
1. Збираємо кошти на заправку транспорту, щоб відвезти Вероніку з мамою до Києва, на проведення необхідних аналізів та досліджень. Та на підготовку до операції по установці імпланта.
2. Потрібен транспорт. Дівчинка може або лежати або сидіти з прямою ногою. Підійде легковий автомобіль. Чекаємо на відгук водіїв. Поїздка приблизно 10-13 жовтня.

Наразі дитина проходить другу хіміотерапію, у м. Дніпро. Складність у тому, що Вероніка не ходить, із нею під час хімії цілодобово перебуває мама. Окрім Вероніки, у сім’ї ще дві молодші доньки – 6 та 12 років. На жаль, батько не бере участі у долі дітей ані фінансовою, ані будь-якою іншою підтримкою. Мамі довелося звільнитись з роботи, щоб доглядати старшу дочку.

Допомагаймо разом!

Ми – українці, ми показали світові, як народ може стати монолітом, відстоюючи незалежність та свободу. А ще ми підкорили світ своїми серцями, які здатні вмістити чуже горе. І нашим умінням допомагати один одному, тут і зараз. Чужої біди та чужих дітей немає. Ми – українці, і піклування про тих, кому зараз найважче, закладено у нашій ДНК!